Дунайка потрапляє на стіл раз на рік і ненадовго. Це прохідна риба: більшу частину життя вона проводить у Чорному морі, а навесні заходить у Дунай на нерест. Саме в цей короткий проміжок її й виловлюють — далі риба піднімається вгору за течією, у прісній воді перестає їсти й швидко втрачає жир.

Про промисел дунайки, заробітки рибалок і ціни йдеться в матеріалі ТСН.

35 відсотків жиру проти 15 у матіаса

Головна перевага дунайки — жирність. За даними ТСН, жир становить близько 35 відсотків маси риби. Для порівняння: у знаменитого голландського матіаса — приблизно 15 відсотків. Тобто різниця більш ніж удвічі, а весь смак солоної риби тримається саме на жирі.

Найжирнішу ловлять у Вилковому — там, де Дунай впадає в Чорне море. Це початок нерестового шляху: риба щойно зайшла з моря й ще не встигла витратити запас. Що вище за течією, то худіша здобич.

Філе солоного оселедця з вареною картоплею та лимоном на білій тарілці
Класична подача: солона риба, відварена картопля, лимон і зелень. Ілюстративне фото: Pexels

Не окремий вид, а місцева назва

Тут варто уточнити те, про що часто забувають продавці. «Дунайський оселедець» — не окремий біологічний вид, а народна назва чорноморсько-азовського прохідного оселедця, який іде нереститися саме в Дунай. Науково це Alosa immaculata.

Але й твердження, що «це той самий оселедець», теж хибне. Атлантичний оселедець, якого везуть із Норвегії, — риба іншого роду. Тобто дунайка не преміальна версія імпортного оселедця, а просто інша риба, яка живе поруч із нами.

510 тонн на всіх — і жодної ферми

Обсяг вилову держава обмежує: квоту встановлюють щороку, і на весь сезон вона становить 510 тонн. Обмеження має просте пояснення — якщо вибрати більше, наступної весни нереститися буде нікому.

Штучно дунайку не вирощують: ферм із цією рибою не існує, промисел лише дикий. Біля Вилкового працює близько півтора десятка риболовецьких фірм і 350 баркасів. За два місяці сезону рибалка може заробити до двох тисяч доларів, а може не заробити нічого — як піде риба.

Чому її не видно в наших магазинах

Роками дунайку можна було купити хіба що на Одещині: з річки її забирав перекупник і віз на найближчий базар. У роздрібі в Одесі рибина коштує близько сотні гривень, а якщо поторгуватися — вісімдесят.

Натомість оселедець лишається рибою, яку українці купують найбільше, і майже весь він завізний. За даними профільних видань, ще у 2017 році імпорт сягав близько 60 тисяч тонн на рік, а Україна була найбільшим у Європі покупцем норвезького оселедця. На тлі цієї цифри 510 тонн дунайки — крапля, і саме тому в магазинах Бучанського району ви найімовірніше знайдете норвезьку рибу, а не свою.

Замість крапки

Буча ФМ — незалежний новинний портал і станція Бучанського району. Ми розповідаємо, чим живе громада, і працюємо для вас — і завдяки вам. Долучитися до тих, хто робить це можливим, просто: підтримайте нас будь-якою сумою.

Підтримати станцію