Олександр Петрович Руденок народився 25 липня 1989 року в селі Марʼянівка на Макарівщині. Загинув 26 липня 2026 року — наступного дня після того, як йому виповнилося тридцять сім.
Про загибель Захисника повідомила Макарівська селищна рада.
Пішов на фронт у серпні 2022 року
На захист територіальної цілісності та незалежності України Олександр Руденок став у серпні 2022 року — уже після того, як через його рідну Макарівщину пройшла окупація й лінія фронту. Служив оператором апаратного взводу звʼязку роти звʼязку військової частини А4076.
Робота звʼязківця рідко потрапляє у зведення, але без неї не працює нічого: саме через апаратні вузли проходить керування підрозділами. Операторів тримають там, де підрозділ виконує завдання, тож і ризик у них той самий, що й у решти.
Чекали мама, сестра, брат і донька
З Перемогою Олександра чекали мама, сестра, брат, донька, рідні та близькі. У громаді написали просто: «З честю виконав свій військовий обовʼязок і віддав життя за кожного з нас».
Прощання відбулося 1 серпня. Траурний кортеж пройшов Макаровом — вулицею Богдана Хмельницького, далі площею біля памʼятника Тарасові Шевченку, потім вулицями Димитрія Ростовського та Ярослава Мудрого.
Дорога через сім сіл
Після Макарова кортеж проїхав Фасівочкою, Калинівкою, Ситняками, Юровом, Копіївкою, Червоною Слободою й Карашином — і аж тоді дістався Марʼянівки, де о 13:20 відбулося прощання біля хати Героя. Поховали Олександра Руденка на місцевому кладовищі.
Мешканців громади просили зробити «живий коридор» уздовж маршруту. Буча ФМ приєднується до співчуттів родині, побратимам і землякам Захисника. Вічна памʼять.
Замість крапки
Буча ФМ — незалежний новинний портал і станція Бучанського району. Ми розповідаємо, чим живе громада, і працюємо для вас — і завдяки вам. Долучитися до тих, хто робить це можливим, просто: підтримайте нас будь-якою сумою.
Коментарі
Ще немає коментарів — будьте першими.