Ветеранське містечко «Квіт Калини» на Київщині отримало сучасне спортивне обладнання від компанії «Інтератлетика». Це спільна робота Благодійного фонду Андрія Засухи, Київської ОДА, обласної ради та бізнесу.

Про це повідомив депутат Бучанської міської ради і заступник директора Благодійного фонду Андрія Засухи Василь Олексюк.

На оприлюднених фото під соснами стоять силові станції кольору дерева, бігова доріжка й гантелі. За словами Олексюка, це ще більше можливостей для спорту, реабілітації та відновлення ветеранів і їхніх родин.

Галерея2 фото
Чоловік на кріслі колісному на новому майданчику, листопад 2026 рокуФото: Василь Олексюк / Facebook
Чоловік на кріслі колісному на новому майданчику, листопад 2026 року
1 / 2

«Інтератлетика» на ринку спортивного обладнання із 1993 року, а у 2010-му сертифікувала свої вуличні тренажери за європейським стандартом безпеки EN16630. Сама компанія називає себе лідером українського ринку.

Але тренажери — лише свіжий розділ історії, у якій є рішення, ухвалене за 15 хвилин, французький король, олімпійський Лондон, футболісти з ампутаціями й бучанець, який забив Рудакову.

15 хвилин і 9 місяців

Будувати містечко почали восени 2023 року, а ключі й документи 45 родин отримали 25 серпня 2024-го, наступного дня після Дня Незалежності.

В обласній адміністрації тоді розповідали, що на рішення будувати Андрію Засусі знадобилося лише 15 хвилин, а на втілення — 9 місяців. Бюджетних грошей на проєкт не витрачали.

Гроші дали Благодійний фонд Андрія Засухи, агрофірма «Світанок» і ФК «Колос» із Ковалівки. Вартість містечка перевищила 261 млн грн — це приблизно по 4,4 млн грн на будинок, якщо рахувати всі мережі, дороги й спільні простори.

Компанії-партнери робили знижки на матеріали. Саме на зекономлені кошти, пояснював Олексюк, вдалося збудувати не 45 будинків, а 59, тобто дати дім ще 14 родинам.

Відкриття містечка 25 серпня 2024 року. У перших рядах — ветерани на кріслах колісних і з милицямиФото: «КиївВлада»
Відкриття містечка 25 серпня 2024 року. У перших рядах — ветерани на кріслах колісних і з милицями

Містечко в цифрах

Перше в Україні інклюзивне містечко для ветеранів із тяжкими пораненнями стоїть на Васильківщині, серед сосен і поруч із великим озером. Ось як воно виглядає в цифрах.

  • 59 будинків замість 45 запланованих
  • 9 місяців тривала реалізація
  • 0 гривень з обласного чи державного бюджету
  • понад 261 млн грн коштував проєкт
  • 75–80 кв. м займає будинок, ще близько 20 кв. м дає тераса
  • 4–5 соток землі біля кожного дому; житло й ділянка стають власністю родин
  • 2 перші оселі облаштували під конкретні потреби: крісло колісне й протез
  • понад 50 родин жили тут уже наприкінці 2025 року
  • близько 15 000 військових, за оцінкою Олексюка на початок 2025 року, потребують такої самої підтримки
Галерея2 фото
Один із будинків містечка, вересень 2024 рокуФото: «Буча Найкраще Місто»
Один із будинків містечка, вересень 2024 року
1 / 2

Хто тут живе

Кандидатів подавало командування підшефних частин Київщини: 72-ї ОМБр, 114-ї бригади ТрО, 3-ї штурмової та ГУР. Критерії прості: поранення, через яке боєць не може служити далі, сімʼя і відсутність власного житла.

Тут живуть і родини загиблих Героїв, а серед ветеранів є учасники «Ігор нескорених», які й далі тренуються та змагаються. Спортивний майданчик у містечку спеціально підлаштували під такі тренування.

Ремонт роблять за кошти благодійників, а хто хоче впоратися сам, отримує сертифікат на матеріали. Перші дві оселі облаштували для військового на кріслі колісному й ветерана на протезі, із потрібними пониженнями, санвузлами й кухнею.

Галерея2 фото
Кухня в одному з будинків, вересень 2024 рокуФото: «Буча Найкраще Місто»
Кухня в одному з будинків, вересень 2024 року
1 / 2

Воду містечко бере зі свердловини, газ підведений централізовано, а котел у кожному будинку свій. До озера з лебедями ведуть пандуси, а дітей до садків і шкіл возить автобус, який купили благодійники.

Тут є амфітеатр, зони барбекю, дитячий майданчик, укриття, а мешканці вже створили ОСББ. У Міністерстві у справах ветеранів додають, що для мешканців передбачили можливість офіційного працевлаштування.

У грудні 2025 року ключі ще від трьох будинків отримали ветерани спецпідрозділу Нацгвардії «Омега». Повний переїзд їхніх родин планували на весну 2026 року.

Нові будинки містечка біля озера, грудень 2025 рокуФото: Київська обласна державна адміністрація
Нові будинки містечка біля озера, грудень 2025 року

Від Людовіка XIV до Стоук-Мандевілля

Ідеї окремого дому для поранених солдатів понад 350 років. 24 листопада 1670 року Людовік XIV наказав збудувати в Парижі Будинок інвалідів, і вже 1676-го він стояв готовий: фасад завдовжки 196 метрів і 15 внутрішніх дворів.

Саме сюди 14 липня 1789 року прийшов натовп по мушкети, перш ніж рушити на Бастилію, а 1840-го тут знайшов спочинок прах Наполеона. Король будував притулок для ветеранів, а вийшла одна з головних адрес французької історії.

Північний фасад Будинку інвалідів у ПарижіФото: DXR / Wikimedia Commons, CC BY-SA 3.0
Північний фасад Будинку інвалідів у Парижі

Англія відповіла за кілька років: 1682-го Карл II заснував у Лондоні Королівський шпиталь Челсі. Там і досі живуть близько 300 ветеранів, яких упізнають за червоними мундирами, — челсійські пенсіонери.

Челсійський пенсіонер у Великій залі Королівського шпиталюФото: Marathon / Wikimedia Commons, CC BY-SA 2.0
Челсійський пенсіонер у Великій залі Королівського шпиталю

Найближчий родич «Квіту Калини» зʼявився 1919 року: у селі Енем в Англії за підтримки короля Георга V поранених учили плести кошики, оббивати меблі й доглядати сад. Після 1945-го село перейменували на Енем-Аламейн, а ця справа живе там і досі.

Спорт у цю історію привів лікар Людвіг Гуттман, єврей, який утік із нацистської Німеччини до Британії. 29 липня 1948 року, у день відкриття Олімпіади в Лондоні, він провів у лікарні Стоук-Мандевілль змагання для ветеранів на кріслах колісних.

Галерея2 фото
Посвідчення приват-доцента Людвіга Гуттмана з університету у БреслауФото: Wikimedia Commons, суспільне надбання
Посвідчення приват-доцента Людвіга Гуттмана з університету у Бреслау
1 / 2

Уже 1952 року на цих іграх змагалися понад 130 спортсменів із різних країн, а 1960-го вони приїхали до Рима. Той турнір згодом визнали першою Паралімпіадою.

У 2014 році принц Гаррі заснував Ігри нескорених: латинське invictus якраз і означає «нескорений». Україна вперше приїхала на них 2017-го, а тепер учасники цих змагань живуть і в «Квіті Калини».

Вихід збірної України на церемонії закриття Ігор нескорених у Дюссельдорфі, вересень 2023 рокуФото: Kürschner / Wikimedia Commons, CC0
Вихід збірної України на церемонії закриття Ігор нескорених у Дюссельдорфі, вересень 2023 року

Футбол після ампутації

Наступну спортивну ланку додали в грудні 2025 року: ампфутбольна команда Київщини «Буревій» перейшла під опіку ФК «Колос» із Ковалівки. Це нові ресурси й кращі умови для ветеранів, які втратили кінцівки на війні.

В ампфутбол грають 7 на 7: 6 польових гравців з ампутацією ноги й воротар з ампутацією руки. За даними Української асоціації футболу, людей з ампутаціями в Україні вже понад 100 тисяч.

Роман Линдов, який восени 2025 року стояв у воротах «Буревія», дістав поранення ще на Майдані, 18 лютого 2014 року, і втратив ліве запʼястя. Після відновлення, каже він, зрозумів: «життя не закінчується».

Навесні 2026 року в чемпіонаті України стартували 18 команд у двох лігах, понад 150 матчів за сезон, а переможець Суперліги отримає право зіграти в Лізі чемпіонів EAFF 2027 року. У Суперлізі виступає й «Колос-Буревій».

Як це виглядає на полі, показує огляд матчу Суперліги «Хрестоносці» — «Колос-Буревій» (1:1), який оприлюднив на своєму каналі ФК «Колос» (Ковалівка).

Від сільської команди до мецената

Андрій Засуха народився 30 жовтня 1986 року в Ковалівці, тож кілька днів тому йому виповнилося 40. Він президент ФК «Колос» і очолює Київську обласну асоціацію футболу.

Його клуб заснували 2012 року як сільську команду, а 2019-го він уже вийшов до Премʼєр-ліги. Восени 2020-го «Колос» у Лізі Європи обіграв грецький «Аріс» 2:1 і лише в додатковий час поступився «Рієці» 0:2.

Матч «Колос» — «Шахтар», 8 березня 2020 року, перший сезон клубу в Премʼєр-лізі. Табло показує 3:3, а завершиться гра рахунком 3:4Фото: Visem / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0
Матч «Колос» — «Шахтар», 8 березня 2020 року, перший сезон клубу в Премʼєр-лізі. Табло показує 3:3, а завершиться гра рахунком 3:4

За три роки повномасштабної війни агрофірма «Світанок», ФК «Колос» і Благодійний фонд Андрія Засухи скерували на допомогу понад 422 млн грн: так рахували наприкінці березня 2025 року.

Окрім «Квіту Калини», це 3 млн грн «Охматдиту» після удару в липні 2024-го, понад 6 млн грн на відбудову у Василькові й понад 10 млн грн на меморіал Героям. А цієї осені фонд оплатив юним циркачам із Білогородки поїздку до Хорватії.

Щиро дякую Андрію Засусі за створення цього місця, за системну підтримку Захисників та Захисниць, за те, що благодійність для нього — не разова акція, а щоденна робота.

Микола Калашникголова Київської ОДА, грудень 2025 року

Бучанець, який забив Рудакову

Василь Олексюк народився в Бучі 22 травня 1974 року, навчався в школі №4 і закінчив Київський інститут Сухопутних військ. Після служби викладав у бучанській школі військову підготовку й фізкультуру, а 1999 року очолив ФК «Буча».

14 жовтня 2001 року, у день відкриття «Ювілейного», саме він забив перший гол стадіону, та ще й у ворота Євгена Рудакова, легенди київського «Динамо», якому тоді було 59. Про цей день ми докладно розповідали в історії стадіону.

Гості свята біля воріт стадіону в день відкриття, 14 жовтня 2001 рокуФото: Архів Буча ФМ
Гості свята біля воріт стадіону в день відкриття, 14 жовтня 2001 року

Насправді військових, які потребують такої підтримки на сьогодні значно більше — близько 15 000. Тому таких містечок потрібно будувати і будувати.

Василь Олексюкдепутат Бучанської міської ради, заступник директора Благодійного фонду Андрія Засухи

Буча була на відкритті «Квіту Калини» не лише в його особі. Підтримати ветеранів приїхав і 25-річний тоді чемпіон Київщини з шахів Богдан Мацик, який зустрів повномасштабну війну в підвалі дому на Вокзальній.

А в самій Бучі облаштовують власний безбарʼєрний ветеранський простір, повідомляла у грудні 2025 року Київська ОВА. За її даними, на Київщині живе понад 80 тисяч ветеранів, із них близько 13 тисяч мають інвалідність унаслідок війни.

Квітка, пісня і Pink Floyd

Калина — один із найвпізнаваніших символів України. Навесні вона вкривається білими суцвіттями: великі крайові квіти приваблюють комах, а дрібні в центрі згодом дають ті самі червоні ягоди.

Цвіт калини звичайноїФото: Arnstein Rønning / Wikimedia Commons, CC BY-SA 3.0
Цвіт калини звичайної

Найвідоміша українська пісня про неї — «Ой у лузі червона калина»: 1914 року її текст створив Степан Чарнецький, і її заспівали січові стрільці. За кілька днів після вторгнення 2022 року її заспівав на Софійській площі Андрій Хливнюк із БумБоксу.

У квітні 2022 року Pink Floyd випустили на основі цього запису «Hey, Hey, Rise Up!», першу нову пісню гурту з 2014 року. Кліп із голосом Хливнюка можна подивитися нижче, він опублікований на офіційному каналі гурту.

Що далі

У Міністерстві у справах ветеранів говорять про третю чергу містечка, а від самого відкриття в планах амбулаторія й магазин. Восени цього року Фонд Андрія Засухи домовився з «Добробатом» про реабілітаційний центр і «Школу ходи».

На відкритті в обласній адміністрації казали, що такий досвід можна поширити на кожну громаду та район Київщини. Олексюк у свіжому дописі описав мету коротше: разом створювати простір для нового життя та майбутнього захисників.

Нагадаємо, при Київській обласній лікарні відкрили реабілітаційний простір для ветеранів.

Замість крапки

Буча ФМ — незалежний новинний портал і станція Бучанського району. Ми розповідаємо, чим живе громада, і працюємо для вас — і завдяки вам. Долучитися до тих, хто робить це можливим, просто: підтримайте нас будь-якою сумою.

Підтримати станцію