Ветеранське містечко «Квіт Калини» на Київщині отримало сучасне спортивне обладнання від компанії «Інтератлетика». Це спільна робота Благодійного фонду Андрія Засухи, Київської ОДА, обласної ради та бізнесу.
На оприлюднених фото під соснами стоять силові станції кольору дерева, бігова доріжка й гантелі. За словами Олексюка, це ще більше можливостей для спорту, реабілітації та відновлення ветеранів і їхніх родин.
Фото: Василь Олексюк / Facebook
«Інтератлетика» на ринку спортивного обладнання із 1993 року, а у 2010-му сертифікувала свої вуличні тренажери за європейським стандартом безпеки EN16630. Сама компанія називає себе лідером українського ринку.
Але тренажери — лише свіжий розділ історії, у якій є рішення, ухвалене за 15 хвилин, французький король, олімпійський Лондон, футболісти з ампутаціями й бучанець, який забив Рудакову.
15 хвилин і 9 місяців
Будувати містечко почали восени 2023 року, а ключі й документи 45 родин отримали 25 серпня 2024-го, наступного дня після Дня Незалежності.
В обласній адміністрації тоді розповідали, що на рішення будувати Андрію Засусі знадобилося лише 15 хвилин, а на втілення — 9 місяців. Бюджетних грошей на проєкт не витрачали.
Гроші дали Благодійний фонд Андрія Засухи, агрофірма «Світанок» і ФК «Колос» із Ковалівки. Вартість містечка перевищила 261 млн грн — це приблизно по 4,4 млн грн на будинок, якщо рахувати всі мережі, дороги й спільні простори.
Компанії-партнери робили знижки на матеріали. Саме на зекономлені кошти, пояснював Олексюк, вдалося збудувати не 45 будинків, а 59, тобто дати дім ще 14 родинам.
Фото: «КиївВлада»Містечко в цифрах
Перше в Україні інклюзивне містечко для ветеранів із тяжкими пораненнями стоїть на Васильківщині, серед сосен і поруч із великим озером. Ось як воно виглядає в цифрах.
- 59 будинків замість 45 запланованих
- 9 місяців тривала реалізація
- 0 гривень з обласного чи державного бюджету
- понад 261 млн грн коштував проєкт
- 75–80 кв. м займає будинок, ще близько 20 кв. м дає тераса
- 4–5 соток землі біля кожного дому; житло й ділянка стають власністю родин
- 2 перші оселі облаштували під конкретні потреби: крісло колісне й протез
- понад 50 родин жили тут уже наприкінці 2025 року
- близько 15 000 військових, за оцінкою Олексюка на початок 2025 року, потребують такої самої підтримки
Фото: «Буча Найкраще Місто»
Хто тут живе
Кандидатів подавало командування підшефних частин Київщини: 72-ї ОМБр, 114-ї бригади ТрО, 3-ї штурмової та ГУР. Критерії прості: поранення, через яке боєць не може служити далі, сімʼя і відсутність власного житла.
Тут живуть і родини загиблих Героїв, а серед ветеранів є учасники «Ігор нескорених», які й далі тренуються та змагаються. Спортивний майданчик у містечку спеціально підлаштували під такі тренування.
Ремонт роблять за кошти благодійників, а хто хоче впоратися сам, отримує сертифікат на матеріали. Перші дві оселі облаштували для військового на кріслі колісному й ветерана на протезі, із потрібними пониженнями, санвузлами й кухнею.
Фото: «Буча Найкраще Місто»
Воду містечко бере зі свердловини, газ підведений централізовано, а котел у кожному будинку свій. До озера з лебедями ведуть пандуси, а дітей до садків і шкіл возить автобус, який купили благодійники.
Тут є амфітеатр, зони барбекю, дитячий майданчик, укриття, а мешканці вже створили ОСББ. У Міністерстві у справах ветеранів додають, що для мешканців передбачили можливість офіційного працевлаштування.
У грудні 2025 року ключі ще від трьох будинків отримали ветерани спецпідрозділу Нацгвардії «Омега». Повний переїзд їхніх родин планували на весну 2026 року.
Фото: Київська обласна державна адміністраціяВід Людовіка XIV до Стоук-Мандевілля
Ідеї окремого дому для поранених солдатів понад 350 років. 24 листопада 1670 року Людовік XIV наказав збудувати в Парижі Будинок інвалідів, і вже 1676-го він стояв готовий: фасад завдовжки 196 метрів і 15 внутрішніх дворів.
Саме сюди 14 липня 1789 року прийшов натовп по мушкети, перш ніж рушити на Бастилію, а 1840-го тут знайшов спочинок прах Наполеона. Король будував притулок для ветеранів, а вийшла одна з головних адрес французької історії.
Фото: DXR / Wikimedia Commons, CC BY-SA 3.0Англія відповіла за кілька років: 1682-го Карл II заснував у Лондоні Королівський шпиталь Челсі. Там і досі живуть близько 300 ветеранів, яких упізнають за червоними мундирами, — челсійські пенсіонери.
Фото: Marathon / Wikimedia Commons, CC BY-SA 2.0Найближчий родич «Квіту Калини» зʼявився 1919 року: у селі Енем в Англії за підтримки короля Георга V поранених учили плести кошики, оббивати меблі й доглядати сад. Після 1945-го село перейменували на Енем-Аламейн, а ця справа живе там і досі.
Спорт у цю історію привів лікар Людвіг Гуттман, єврей, який утік із нацистської Німеччини до Британії. 29 липня 1948 року, у день відкриття Олімпіади в Лондоні, він провів у лікарні Стоук-Мандевілль змагання для ветеранів на кріслах колісних.
Фото: Wikimedia Commons, суспільне надбання
Уже 1952 року на цих іграх змагалися понад 130 спортсменів із різних країн, а 1960-го вони приїхали до Рима. Той турнір згодом визнали першою Паралімпіадою.
У 2014 році принц Гаррі заснував Ігри нескорених: латинське invictus якраз і означає «нескорений». Україна вперше приїхала на них 2017-го, а тепер учасники цих змагань живуть і в «Квіті Калини».
Фото: Kürschner / Wikimedia Commons, CC0Футбол після ампутації
Наступну спортивну ланку додали в грудні 2025 року: ампфутбольна команда Київщини «Буревій» перейшла під опіку ФК «Колос» із Ковалівки. Це нові ресурси й кращі умови для ветеранів, які втратили кінцівки на війні.
В ампфутбол грають 7 на 7: 6 польових гравців з ампутацією ноги й воротар з ампутацією руки. За даними Української асоціації футболу, людей з ампутаціями в Україні вже понад 100 тисяч.
Роман Линдов, який восени 2025 року стояв у воротах «Буревія», дістав поранення ще на Майдані, 18 лютого 2014 року, і втратив ліве запʼястя. Після відновлення, каже він, зрозумів: «життя не закінчується».
Навесні 2026 року в чемпіонаті України стартували 18 команд у двох лігах, понад 150 матчів за сезон, а переможець Суперліги отримає право зіграти в Лізі чемпіонів EAFF 2027 року. У Суперлізі виступає й «Колос-Буревій».
Як це виглядає на полі, показує огляд матчу Суперліги «Хрестоносці» — «Колос-Буревій» (1:1), який оприлюднив на своєму каналі ФК «Колос» (Ковалівка).
Від сільської команди до мецената
Андрій Засуха народився 30 жовтня 1986 року в Ковалівці, тож кілька днів тому йому виповнилося 40. Він президент ФК «Колос» і очолює Київську обласну асоціацію футболу.
Його клуб заснували 2012 року як сільську команду, а 2019-го він уже вийшов до Премʼєр-ліги. Восени 2020-го «Колос» у Лізі Європи обіграв грецький «Аріс» 2:1 і лише в додатковий час поступився «Рієці» 0:2.
Фото: Visem / Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0За три роки повномасштабної війни агрофірма «Світанок», ФК «Колос» і Благодійний фонд Андрія Засухи скерували на допомогу понад 422 млн грн: так рахували наприкінці березня 2025 року.
Окрім «Квіту Калини», це 3 млн грн «Охматдиту» після удару в липні 2024-го, понад 6 млн грн на відбудову у Василькові й понад 10 млн грн на меморіал Героям. А цієї осені фонд оплатив юним циркачам із Білогородки поїздку до Хорватії.
Микола Калашникголова Київської ОДА, грудень 2025 рокуЩиро дякую Андрію Засусі за створення цього місця, за системну підтримку Захисників та Захисниць, за те, що благодійність для нього — не разова акція, а щоденна робота.
Бучанець, який забив Рудакову
Василь Олексюк народився в Бучі 22 травня 1974 року, навчався в школі №4 і закінчив Київський інститут Сухопутних військ. Після служби викладав у бучанській школі військову підготовку й фізкультуру, а 1999 року очолив ФК «Буча».
14 жовтня 2001 року, у день відкриття «Ювілейного», саме він забив перший гол стадіону, та ще й у ворота Євгена Рудакова, легенди київського «Динамо», якому тоді було 59. Про цей день ми докладно розповідали в історії стадіону.
Фото: Архів Буча ФМВасиль Олексюкдепутат Бучанської міської ради, заступник директора Благодійного фонду Андрія ЗасухиНасправді військових, які потребують такої підтримки на сьогодні значно більше — близько 15 000. Тому таких містечок потрібно будувати і будувати.
Буча була на відкритті «Квіту Калини» не лише в його особі. Підтримати ветеранів приїхав і 25-річний тоді чемпіон Київщини з шахів Богдан Мацик, який зустрів повномасштабну війну в підвалі дому на Вокзальній.
А в самій Бучі облаштовують власний безбарʼєрний ветеранський простір, повідомляла у грудні 2025 року Київська ОВА. За її даними, на Київщині живе понад 80 тисяч ветеранів, із них близько 13 тисяч мають інвалідність унаслідок війни.
Квітка, пісня і Pink Floyd
Калина — один із найвпізнаваніших символів України. Навесні вона вкривається білими суцвіттями: великі крайові квіти приваблюють комах, а дрібні в центрі згодом дають ті самі червоні ягоди.
Фото: Arnstein Rønning / Wikimedia Commons, CC BY-SA 3.0Найвідоміша українська пісня про неї — «Ой у лузі червона калина»: 1914 року її текст створив Степан Чарнецький, і її заспівали січові стрільці. За кілька днів після вторгнення 2022 року її заспівав на Софійській площі Андрій Хливнюк із БумБоксу.
У квітні 2022 року Pink Floyd випустили на основі цього запису «Hey, Hey, Rise Up!», першу нову пісню гурту з 2014 року. Кліп із голосом Хливнюка можна подивитися нижче, він опублікований на офіційному каналі гурту.
Що далі
У Міністерстві у справах ветеранів говорять про третю чергу містечка, а від самого відкриття в планах амбулаторія й магазин. Восени цього року Фонд Андрія Засухи домовився з «Добробатом» про реабілітаційний центр і «Школу ходи».
На відкритті в обласній адміністрації казали, що такий досвід можна поширити на кожну громаду та район Київщини. Олексюк у свіжому дописі описав мету коротше: разом створювати простір для нового життя та майбутнього захисників.
Нагадаємо, при Київській обласній лікарні відкрили реабілітаційний простір для ветеранів.
Замість крапки
Буча ФМ — незалежний новинний портал і станція Бучанського району. Ми розповідаємо, чим живе громада, і працюємо для вас — і завдяки вам. Долучитися до тих, хто робить це можливим, просто: підтримайте нас будь-якою сумою.
Коментарі
Ще немає коментарів — будьте першими.