Реформа профільної середньої освіти змінює саму конструкцію старшої школи: замість того щоб кожна школа тримала десятий-одинадцятий класи з обмеженим вибором профілів, створюють окремі ліцеї з ширшою пропозицією. Для невеликих громад це означає, що власного ліцею може й не бути.

Публічна консультація відбулася в Бородянській громаді за підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE; про неї повідомили в Бородянській селищній раді.

Про що домовляються дві громади

Учасники зосередилися на перспективах міжмуніципального співробітництва. Зокрема, обговорили можливість організації навчання учнів Пісківської громади в Бородянському ліцеї — і, що не менш важливо, питання логістики та зручного підвезення ліцеїстів.

Саме логістика зазвичай вирішує долю таких домовленостей. Формальна згода двох рад нічого не варта, якщо дитині з Пісківки доводиться вставати о пʼятій ранку або добиратися з пересадками.

«Громади мають обʼєднувати зусилля»

«Реформа профільної середньої освіти — це насамперед стратегічне планування та відповідальні рішення на майбутнє. Уже сьогодні громади мають обʼєднувати зусилля, щоб незалежно від демографічних викликів забезпечити дітям якісну освіту та широкий вибір профілів навчання», — наголосив Бородянський селищний голова Олександр Сахарук.

Згадка про демографічні виклики тут не риторична. У громадах, які пережили окупацію та виїзд мешканців, кількість старшокласників подекуди не дозволяє набрати навіть один профільний клас — і обʼєднання ресурсів лишається єдиним способом дати вибір.

Що далі

Селищний голова подякував проєкту DECIDE за експертний супровід, а представникам Пісківської громади — за відкритий діалог. «Переконаний, що саме партнерство та взаємна підтримка є запорукою успішного розвитку наших громад і якісної освіти для кожної дитини», — сказав він.

Консультації такого формату мають сформувати спільне бачення розвитку освітньої мережі. Конкретного рішення чи строків у повідомленні не називають — поки що йдеться про напрацювання варіантів.