Григорію Кочуру 17 листопада виповнилося б 118 років. Життя й творчість перекладача, літературознавця й шістдесятника нерозривно повʼязані з Ірпенем.
Про це нагадав перший заступник міського голови Ірпеня Олександр Пащинський.
Кочур заклав основи сучасного українського художнього перекладу: він відкрив українським читачам твори письменників і поетів із десятків мов світу.
1943 року радянська влада заарештувала його за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі» й засудила до десяти років таборів. Він пройшов ГУЛАГ, але не зрікся своїх переконань.
Дім, де збиралися шістдесятники
Після звільнення Кочур із дружиною оселився в Ірпені. Їхня домівка стала осередком українського інтелектуального життя: тут бували Василь Стус, Іван Дзюба, Вʼячеслав Чорновіл і Василь Симоненко.
Навіть під радянським тиском Кочур не мовчав: він підписав відомий «Лист-протест 139» на захист заарештованих українських інтелектуалів.
Нині в будинку, де жив перекладач, на вулиці Григорія Кочура, 12, працює літературний музей його імені. Багато років ним опікується Марія Кочур, а щороку в Ірпені проходить міжнародний перекладацький фестиваль «Кочур Фест».
Спадщину перекладача видають і далі: Товариство «Відважних» перевидало доповнений «Інтинський зошит» і збірку раніше неопублікованих творів Василя Симоненка «Просто неба» з архівів Кочура.
Нагадаємо, на форумі в Одесі серед десяти «жінок свободи» вшанували бучанку-шістдесятницю Любов Панченко.
Замість крапки
Буча ФМ — незалежний новинний портал і станція Бучанського району. Ми розповідаємо, чим живе громада, і працюємо для вас — і завдяки вам. Долучитися до тих, хто робить це можливим, просто: підтримайте нас будь-якою сумою.







Коментарі
Ще немає коментарів — будьте першими.